Мій коханий Костік!!!
Ти знаєш, я тебе люблю і хочу кожен день тобі це говорити і показувати, як сильно я тебе люблю. Я мрію бачити твої очі, просинаючись зранку, відчувати твоє тепло, чути твій голос, і грітись у твоїх обіймах… кожен день. Ти – той чоловік, якого я шукала, чекала, якого уявляла поруч із собою, якому хочу віддати все, що можу. Тільки ти вмієш сказати слова, які мене заспокоять, тільки ти можеш обійняти так, що я відчуваю себе найщасливішою у всьому-всьому світі, тому що ТИ зі мною, ТИ в мене є, і я вірю тобі, і знаю, що ти лише мій і це, мабуть, те відчуття, заради якого люди живуть і просинаються зранку… коли ти знаєш, є людина, яка любить тебе і яку любиш ти. Це не передати словами, таке можна лише відчути серцем. Я вдячна Богу за тебе.
Деколи буває важко, нам обом. Сонечко, вибач… знай, що я хочу віддати тобі все, всю себе. Я вже твоя, я живу для тебе.
Останнім часом ти дуже зайнятий, точніше зайняті твої думки) ти поруч, але не зовсім зі мною, ти весь в роботі. Я навіть деколи не знаю, про що говорити, здається, ніби я перебиваю якісь важливі переговори, хоча ми тільки вдвох… що з цим робити?.. Ніби ти постійно спішиш на роботу.
Але ти маєш знати, я тебе люблю таким, який ти є, і я люблю твою роботу, бо вона твоя, люблю ті місця, де ми буваємо разом, ціную людей, яких цінуєш ти. Тому що ти так багато значиш для мене.
Я стільки всього не знаю! Капєц))) я стільки всього не вмію… але знаю, коли ми разом, то можемо все.
Отак, мій коханий директор ;) я скучила за тобою, мій Костік. У нас все буде ха-ра-шо, у нас уже все ха-ра-шо)))
Люблю тебе.
Твоя кохана.
|